Закони, спрямовані на обмеження діяльності монополій , а також законодавство про нечесну конкуренцію , торґівлю . Вперше такі закони були прийняті в кінці XIX на початку XX століття у З'єднаних Державах Америки 🇺🇸, Канаді 🇨🇦 та Австралії 🇦🇺, які забороняли тресту та деякі інші форми монополій . В їх основі було зазначено визначення що є монополія , як абсолютне панування однієї компанії чи їх об'єднання або повне виключення конкуренції . При такому тлумаченні монополій, оліґополій мало потрапляти під дію антимонопольнґо законодавства . Також до ньоґо належать закони , які забороняють або реґулюють уґоди підприємців, спрямовані на обмеження конкуренції шляхом поділу ринків , уґоди про ціни, обмеження торґівлі або обмежувальну ділову практику . Американська система антимонопольноґо, права бере свій початок із закону Шермана, прийнятоґо у 1890 року ( він забороняє не тільки різні форми монополій, а й саму спробу монополізувати торґівлю . Однак Верховний Суд З'єднаних Держав Америки 🇺🇸 створив прецедентне право про те, що панівне становище виробника та йоґо великий розмір не можуть самі по собі розґлядатися як монополізація. Цим законом заборонялись лише трести і картелі. Щоб йоґо обійти , монополії засновували холдинґові компанії, здійснюючи повне злиття корпорацій , при яких ліквідовувалися виробнича і правова самостійність компанії, що поґлинались, а картельні уґоди замінювалися таємними домовленостями або лідерством в цінах. У наступних законах заборонялось злиття компаній , якщо воно вело до суттєвоґо послаблення конкуренції або до встановлення монополій . Зґодом до них були прийняті численні поправки , які обмежували їх дію . В європейській системі антимонопольноґо права забороняється не сама монополія, а лише її зловживання на ринках . Ґоловною формою державноґо контролю є система реєстрації картельних уґод в спеціальних орґанах . Реєстрації підляґають лише уґоди , які обмежують конкуренцію між країнами, які приєдналася до Європейськоґо Союзу .
В Україні 1992 року був прийнятий закон Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності , який визначає монополістом підприємство, яке має на ринку частку більшу за 35 % . Він також передбачає контроль за створенням, реорганізацією ( злиттям, поґлинанням) юридичних осіб з метою запобіґання виникнення монопольних ситуацій , відшкодування збитків, заподіяних зловживанням монопольним становищем та недобросовісною конкуренцію . Антимонопольний комітет України та йоґо територіальні управління мають право приймати рішення про примусовий поділ монопольних утворень, а для створення нових великих компаній необхідно отримати дозвіл цьоґо комітету . ✍️
Джерело : ✍️
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.