Ретороманен

Цей термін запропонований німецькими лінґвістами Ґ. Х. Халлер й Т. Ґартнер у 1800 - х роках й походить від латинськоґо слова Raetia , a далі - німецькоґо  Rätoromanen й позначає кілька народів : романші , ладіни (мешкають в Швейцарії, кантон Ґраубюнден або  Ґриджоні, італійські ладіни оселилися в кількох долинах Доломітових Альп навколо масива Селла [область Трентіно - Альто - Адідже]) та фріули (проживають  в область Фріулі - Венеція - Джулія в провінції Удіне ) , які спілкуються на ретороманенській мові, котра належить до романської ґрупи індоєвропейської мовної родини . Їх чисельність була менше 50 тисяч у Швейцарії та близько 400 тисяч в Італії. Ретороманенська мова у Швейцарії з 1938 року визнана четвертою державною мовою , поряд із німецькою, французькою та італійською . В Італії в провінції Удіне друкуються книжки фріульців . Спільної писемносці для всіх ретороманенців не існує. Вони поступово асиміліються німцями та італійцями . 

Джерело : 1) Daini A., Les Retoromanclies , Le Globe , 1960, t. 100 ;

2)   Lansei P ., Die Ratoromanen, Leipzig., 1936 .